27 січня у ДРС відбулося обговорення проекту постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з представниками бізнес-середовища та зацікавленими державними органами. Модератором виступила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.

Серед присутніх: фахівці ДРС, уповноважені особи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби України з питань праці, представники професійних спілок, громадських об’єднань підприємців, бізнес-асоціацій, громадськості та ЗМІ.

Голова ДРС Ксенія Ляпіна у своєму виступі зазначила, що фахівці Державної регуляторної служби України проаналізували документ та виявили недоліки, які не дозволяють погодити документ у запропонованій Держпраці редакції.

«Наша позиція така, що усі процедури у сфері державного нагляду та контролю повинні бути чітко регламентованими, приведеними у відповідність до законодавства про нагляд і контроль, до спеціальних законів у сфері праці, у відповідність до Конституції України. Кожен службовець знає, що повинен діяти у межах та у спосіб визначений у законах. Тут не може бути ніякої творчості. Це завжди дуже регламентований порядок. Прем’єр-міністр неодноразово у свої виступах наголошував, що він за чітку регламентацію дій контролерів від імені держави і що це єдиний спосіб боротися з корупцією. Я це підтримую всіма силами, бо наше спільне завдання – допомогти Мінсоцполітики виробити такі положення, які відповідатимуть засадам державної регуляторної політики, тільки у такому разі перевірки будуть корисними для суспільства», – наголосила Голова ДРС.

Фахівці ДРС вважають, що у документі не було визначено єдиний Порядок державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю. Порядок державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю варто було б доопрацювати з урахуванням наступного: виключити норми щодо «зайнятості населення», адже вимогами статті 259 КЗпП вже передбачається здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю; привести його у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема ч.5 ст.2 Закону. Слід було б чітко визначити:

• коло органів виконавчої влади, уповноважених законом на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у даній сфері правового регулювання;
• форму та спосіб здійснення заходів державного нагляду (контролю);
• строки перевірки;
• підстави для проведення як планових, так і позапланових заходів;
• процедуру їх здійснення;
• вимоги до здійснення державного нагляду (контролю);
• критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Варто було б затвердити річні плани здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також затвердити та оприлюднити на офіційному веб-сайті уніфіковані форми актів з переліком питань для здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Крім того, фахівці ДРС пропонували доопрацювати Порядок з урахуванням вимог Міжнародних норм, зокрема Конвенції 1947 р. «Про інспекцію праці» № 81 та Конвенції 1969 р. «Про інспекцію праці в сільському господарстві» № 129, зокрема щодо доступу контролюючого органу лише до визначеного кола підприємств, що підлягають контролю, та перевірки виключно дотримання вимог законодавства щодо умов праці.

Присутні висловлювали думку про те, що необхідно взагалі відмовитись від документу у такій редакції.  За ініціативою учасників обговорення навіть відбулося голосування. Переважною більшістю голосів громадськість підтримала позицію, що ДРС не повинна погоджувати проект постанови КМУ у запропонованій Держпраці редакції.

«Наш аналіз опублікованого Держпраці проекту постанови КМУ, яка стосується процедури проведення перевірок за додержанням законодавства про працю виявив, що цей документ не відповідає засадам регуляторної політики. Тут порушено питання не стільки інтересів роботодавців, скільки ще й питання відсутності гармонійної регламентації. Все це може дискредитувати всі сторони, роботодавцям додати проблем, інспекторів зробити церберами. Так не має бути. Інспектори з питань праці повинні бути порадниками роботодавців. Крім того, все це дискредитує місцеве самоврядування, заздалегідь налаштовуючи на ворожнечу представників місцевого самоврядування та локального бізнесу. Потрібно навпаки врегульовувати ці проблеми. Враховуючи все це, ДРС підготує рішення про відмову, але нам необхідно врегулювати проблему. Ми пропонуватимемо Мінсоцполітики або Мінекономрозвитку створити міжвідомчу робочу групу для гармонійного нормативно-правового врегулювання даного питання. Також пропонуємо залучити профспілки, широке коло громадських об’єднань, які крім критики, мають висловити й конструктивні пропозиції», – зазначила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.

Також під час обговорення фахівці ДРС зазначили, що суб’єкт господарювання може не допускати посадових осіб органу державного нагляду та контролю до здійснення перевірки за додержанням законодавства про працю та зайнятість до затвердження відповідних нормативних документів. Стаття 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» захищає бізнес від надмірного втручання органів державного нагляду та контролю.

Нагадаємо, Державна служба України з питань праці проектом постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування»пропонувала затвердити: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; Методичні рекомендації щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Положення про порядок видачі посадовим особам  виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднань територіальних громад посвідчень інспектора праці. А також пропонує внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», «Положення про Державну службу України з питань праці» та визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України.