До останнього часу всі водойми, наприклад Дніпровський каскад, могли використовуватись для промислового лову за виключенням заборонених зон, де проходять нерестовища, і природно-заповідних фондів. При цьому на водоймах рибалки-любителі часто не можуть порибалити, нормально відпочити, тому що всюди сітки: і не лише промисловиків, але і браконьєрів. На вирішення цієї проблеми та задля врегулювання рибальства і боротьби з браконьєрством Держрибагентство України ініціювало створення на водоймах окремих зvон для промислового та любительського і спортивного лову. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів повідомив 25 вересня в ефірі радіо «Вести».

«Один з кроків це зонувати наші водойми на місця, де можуть здійснювати рибальство виключно промисловики, і місця, куди промисловики не можуть заходити, тому що вони виділені виключно для любительського та спортивного лову. Як пілотний проект ми повністю закрили від промислового лову верхів’я Канівського водосховища, це фактично в межах Києва і в частині Київської області. Треба сказати, що промислового лову в Києві як такого не було. Але щоб наші любителі були впевнені в тому, що промисловий лов в Києві здійснюватись не може, ми це питання підтвердили нормативно. Рибалка повинен розуміти: «Я сюди можу вийти з вудкою ловити рибу і тут не може з’явитись човен із сітками» - заявив Ярема Ковалів.

Він звернувся до рибалок-любителів та промисловиків із проханням бути активними борцями з браконьєрством. Добре орієнтуючись на водоймі і чітко знаючі «свою» зону для лову – як любительську, так і промислову – побачивши сіть, потрібно терміново повідомляти про це в органи рибоохорони. В низці областей України вже вдалося досягти суттєвого покращення ситуації на водоймах виключно завдяки активному контролю з боку громадських активістів.

Пояснюючи додаткові переваги підходу до зонування водойм Ярема Ковалів зазначив, що Держрибагентством заплановано не лише розмежування, а й облаштування зон та підтримання порядку на зонах для любительського лову риби. «Якщо це любительська зона, то за неї мають відповідати любителі. Наприклад, на Київському водосховищі на сьогодні багато місць заросло. І вони не можуть використовуватись для риболовлі через свій природній стан. Його можна відновити. Але для цього ти маєш розуміти, що ти відповідальний користувач. Потрібно розуміти, що тільки я тут ловлю, тільки я відповідальний за цю водойму і мені потрібно облаштовувати місця для лову».

Наступним етапом, за словами Яреми Коваліва, буде впровадження плати за користування ресурсом, як це прийнято у переважній більшості країн Європи, наприклад, Франції та Німеччині. «Для того, щоб в тому числі ловити любителю він повинен за це заплатити. Ці кошти мають направлятись виключно на зариблення водойм. Рибалка має це розуміти» - додав Голова Держрибагентства. Наразі Держрибагентство опрацьовує механізм сплати та вартість такої послуги. В будь-якому випадку ця вартість буде мінімальною і відповідатиме соціально-економічним можливостям громадян України, а механізм буде прозорим і зрозумілим суспільству.

Ярема Ковалів анонсував намір Держрибагентства поширити принципи зонування на інші ділянки Київського і Канівського водосховища в межа Київської області. «Наступний крок, ми хочемо іти по водоймі вверх і вниз, і визначати зони, де може здійснюватись промисловий, а де любительський рекреаційний лов. Насправді, ми виставили у нас на сайті пропозиції щодо можливого зонування і ми відкриті до обговорення. Ми хочемо наступного тижня провести велике засідання з представниками громадськості, активістами, вислухати їх пропозиції і тільки після такого широкого обговорення ми це закріпимо нормативно. Щоб не боялись, що ми визначимо 5 метрів від берега для любителів, а все інше буде зайнято промисловим ловом. Ні, абсолютно не так. Ми хочемо врахувати інтереси всіх сторін – і промисловиків, і любителів, знайти певний компроміс і тільки після такого обговорення закріпити це нормативно». Голова Держрибагентства зазначив, що оголошення про це попередньо з’явиться на сайті Держрибагентства.