Четвер, 14.12.2017, 21:40
Здолбунівська районна спілка підприємців
| RSS


Меню сайту
Форма входу
Реклама

реклама

Пошук





Головна » 2016 » Листопад » 14 » Складне життя спрощенців
18:57
Складне життя спрощенців

Чи легко бути сьогодні в Україні підприємцем? У відповідь почуємо: "А кому зараз легко?". А можна додати, що у порівнянні з іншими платниками податків, які впродовж останніх років змушені жити й працювати в складних економічних реаліях, малі підприємці або, як їх називають в народі "спрощенці" або "фопи", ще й постійно перебувають під постійним ударом влади, постійно їй заважають. Начебто спрощенці сприяють дискреції в оподаткуванні, використовуються великим бізнесом для ухилення від сплати податків і загалом мало сплачують до бюджету з власної кишені.

З анамнезу: спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку було створено в 1998 році на противагу патентам і поборам, які підприємцям доводилося платити, щоб здійснювати діяльність без перешкод. Тоді, попри побоювання, надходження до бюджету від цієї категорії платників відразу зросли в кілька разів, а головне – завдяки єдиному податку вдалося зберегти роботу для великої кількості людей, які стали основою середнього класу в Україні.

Втім, пізніше держава поставилася до спрощенців за принципом "я тебе породила, я тебе і вб’ю". Першу таку спробу було зроблено ще при написанні Податкового кодексу в 2010 році. Саме тоді в Україні виникло таке явище, як Податковий майдан, і спрощену систему вдалося зберегти. Але почастішали наїзди на підприємців і заяви про необхідність ліквідації спрощеної системи оподаткування вже за уряду Яценюка. Законопроектом про внесення змін в Податковий кодекс, підготовленим екс-міністром фінансів Н. Яресько, планувалося обмежити річний обсяг доходу, на якому дозволялося бути підприємцем, 2 мільйонами гривень (скоротити в 10 разів, і то – за падіння курсу гривні відносно долара більш ніж утричі!), юридичним особам – взагалі заборонити бути платниками єдиного податку, а плюс до того – встановити нові правила визначення бази оподаткування для спрощенців 2-3 груп, а саме: дохід, визначений за прямим  методом (Доходи – Витрати) або непрямим методом (Доходи – Доходи*коефіцієнт) та встановити для їх доходу ставку 18%. Влітку 2015 року нам у парламенті вдалося відстояти незастосування касових апаратів (РРО) для підприємців, у яких річний оборот до 1 мільйона гривень. Проте вже в грудні 2015 року Рада ухвалила зміни, якими обсяг річного доходу скорочено для спрощенців 3 групи з 20 до 5 мільйонів, а також збільшено ставки єдиного податку для них на 1%, до 5% без ПДВ і 3% з ПДВ.

Цінність малого й середнього бізнесу полягає в тому, що він не стоїть біля державних мужів з простягнутою рукою, не множить армію чиновників, які після чергових скорочень знову розростаються, як гриби після дощу, а самостійно себе працевлаштовує і створює робочі місця для людей.

З точки зору адміністрування, спрощена система відповідає своїй назві – людина витрачає свій цінний час і світлу голову на кінцевий продукт, результат і не повинна особливо перейматися тонкощами сплати податків, винаймати бухгалтера, юриста, а часто навіть офіс.

З точки зору надходжень, малий бізнес не є головним донором бюджету, але останнім часом його роль у наповненні бюджету зростає. Згідно зі свіжою статистикою ДФС 58% дохідної частини держбюджету формують півтори тисячі великих компаній, решта лягає на плечі малого і середнього бізнесу. І ще зовсім нещодавно пропорція була іншою – 80% на користь великого бізнесу. Чому так? Можливо, саме через те, що спрощенцям весь час намагаються ускладнити життя?

Зараз Мінфін у законопроекті №5368 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)" спрощенку формально не чіпає. Але Домоклів меч над спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності продовжують тримати. Так, стратегічна група радників з підтримки реформ в Україні на чолі з Лєшєком Бальцеровичем та Іваном Міклошем в пакеті ключових реформ називають спрощену систему оподаткування – "джерелом патології та ухилення від сплати податків". Тому вказані іноземні радники запропонували скасувати спрощену систему оподаткування для юридичних осіб, ввести податок з доходу замість фіксованої ставки для підприємців 1-2 групи, як пропонувалось в 2015 році в змінах до Податкового кодексу від Н. Яресько, а також  ввести обов’язкове використання касових апаратів.

Вважаю, що патологія – це сподіватися витрусити копійки з маленьких, щоб наповнити великий державний бюджет, коли загальну систему оподаткування до ладу не реформовано, лазівки ухилення від оподаткування звідти не прибрано, а заходи щодо деофшоризації та запобігання перенесенню податкової бази в низькоподаткові юрисдикції не імплементовано в українське законодавство.

Знову завуальовані нападки: формально спрощенців у тексті змін до Податкового кодексу України не чіпають, але через підняття удвічі мінімальної зарплати іншим зростає і податкове навантаження на тих підприємців, які перебувають на 2 групі та сплачують єдиний податок у відсотках від МЗП. Зокрема, в урядовому законопроекті реєстраційний номер 5132, з яким можна ознайомитися на сайті Ради, зазначено: "293.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки)".

Яким чином уряду вдасться не збільшувати податкове навантаження на економіку, щоб профінансувати всі роздуті видатки,  якщо тільки від підняття МЗП в проект бюджету на наступний рік закладено 2 мільярди гривень додаткових надходжень єдиного податку за рахунок спрощенців.

Звісно, говорячи про спрощену систему, важливо розділяти справжніх підприємців та тих, хто використовує цей режим для податкових зловживань та оптимізації. Наприклад, коли у великому супермаркеті касири оформлені як підприємці на єдиному податку. Або коли великий і відомий інтернет-магазин з величезним мільярдним оборотом юридично оформлений, як тридцять чи п’ятдесят спд-фізичних осіб. В таких випадках повинна діяти податкова міліція. А якщо вона цього не помічає, значить, це комусь вигідно. Важливо розуміти: якщо спрощена система й використовується в якихось схемах оптимізації, то проблема не в ній, а в завеликому податковому навантаженні загалом по країні. Незважаючи на зниження вдвічі ставки єдиного соціального внеску, роботодавцю й надалі легше виплачувати зарплату в конверті через спрощенця за бонус, наприклад, 15%, ніж віддавати державі 41,5%  (22 % Єдиного соціального внеску, 18% податку з доходу фізичної особи та 1,5 % військового збору) податків за найманого працівника.

Тому я вважаю, що спрощена система повинна залишатися, допоки в Україні не створено ліберальної загальної системи оподаткування, не реформовано податкові та інші контролюючі органи, не проведено дерегуляцію та не забезпечено належних умов для того, аби люди самі могли обирати, на якій системі їм буде легко й необтяжливо працювати.  Спрощенцям – бути в Україні!

Тетяна Острікова
Народний депутат України, член партії «Об'єднання «Самопоміч»

Переглядів: 112 | Додав: zrsp | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Реклама

Архів записів
Друзі сайту
Інформаційно-розважальний портал м.Здолбунів (новини, реклама, ігри)



Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

У разі передруку матеріалів посилання на zrsp.at.ua обов'язкове.

Copyright MyCorp ©2009 2017